комендація


комендація
-ї, ж.
У Західній Європі в період раннього середньовіччя – акт передачі себе під заступництво більш сильної, могутньої, багатої людини. || Акт, яким оформляли залежність васала від сеньйора, після чого васал одержував земельне володіння. || Акт, що встановлював залежність селянина від феодала.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Смотреть что такое "комендація" в других словарях:

  • комендація — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови