комендація

-ї, ж.

У Західній Європі в період раннього середньовіччя – акт передачі себе під заступництво більш сильної, могутньої, багатої людини. || Акт, яким оформляли залежність васала від сеньйора, після чого васал одержував земельне володіння. || Акт, що встановлював залежність селянина від феодала.